Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Фаліон Р$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Фаліон Р. І. Артеріовенозні мальформації головного мозку в дитячому віці: аналіз летального випадку [Електронний ресурс] / Р. І. Фаліон, Ю. І. Кузик, О. Я. Ковалик // Проблеми клінічної педіатрії. - 2015. - № 3. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2015_3_5 | ||
| 2. | 
Фаліон Р. І. Аналіз автопсій осіб працездатного віку, померлих унаслідок інсульту в Львівській області протягом дванадцяти років (2004-2015) [Електронний ресурс] / Р. І. Фаліон // Досягнення біології та медицини. - 2016. - № 2. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbtm_2016_2_11 | ||
| 3. | 
Фаліон Р. І. Інсульт у жінок молодого віку: патоморфологічні зміни судин і тканини головного мозку (ретроспективний аналіз за період 2004 – 2015 рр.) [Електронний ресурс] / Р. І. Фаліон // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_3_13 | ||
| 4. | 
Нетлюх А. М. Чинники прогнозу результатів видалення внутрішньомозкових інсульт-гематом при виборі тактики лікування [Електронний ресурс] / А. М. Нетлюх, О. І. Грищук, Б. О. Мандзюк, О. Я. Кобилецький, О. В. Мандзюк, О. Р. Боднар, Р. І. Фаліон // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 3. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_3_4 Мета роботи - уточнення критерії в прогнозу результатів хірургічного лікування хворих з внутрішньомозковими інсульт-гематомами (ВМГ). У 2013 - 2018 рр. у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, 8-й міській клінічній лікарні м. Львова та Червоноградській центральній міській лікарні видалення ВМГ методом краніотомії або краніектомії з енцефалотомією проведено 69 хворим. Проаналізовано результати інструментального (комп'ютерна томографія (КТ), церебральна ангіографія) і клінічного (неврологічний статус до і після хірургічного втручання) обстеження прооперованих пацієнтів із використанням шкал ком Глазго, Functional Outcomein Patientswith Primary Intracerebral Hemorrhage (FUNC), Intra cerebral Hemorrhage Score (ICH). Визначали такі параметри, як термін проведення і вид операції, об'єм та локалізація ВМГ, рівень свідомості, неврологічний дефіцит при госпіталізації та на момент хірургічного втручання. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від ступеня дислокації серединних структур головного мозку на комп'ютерних томограмах, отриманих при госпіталізації: 1-ша група (n = 18) - <$E symbol Г~5> мм, 2-га група (n = 51) - >> 5 мм. Серед пацієнтів переважали чоловіки (47 (68,1 %)). Померло 29 (42,0 %) пацієнтів. За віком розподіл був таким: 25 - 44 роки - 9 (13,1 %) пацієнтів, 45 - 60 років - 36 (52,2 %), 60 - 75 років - 21 (30,4 %), 75 - 90 років - 3 (4,3 %). Субкортикальні внутрішньомозкові крововиливи виявлено у 36 (52,2 %) випадках, путаменальні (латеральні) - у 27 (39,1 %), мозочкові - у 6 (8,7 %). Проведено лікування ВМГ здебільшого методом краніектомії з енцефалотомією. При виборі тактики і терміну виконання хірургічного втручання враховували дані КТ головного мозку (ступінь дислокації серединних структур). За допомогою шкал FUNC та ICH проаналізовано прогностичне відновлення та одужання прооперованих пацієнтів. Пацієнти 2-ї групи були прооперовані на 12,2 год раніше, ніж хворі 1-ї групи. Очікувальна тактика, а саме відтермінування хірургічного втручання до погіршення стану (за неврологічним статусом, дислокацією серединних структур, об'ємом ВМГ), у 2-й групі погіршила 90-денну функціональну незалежність, але не вплинула на ймовірність 30-денної смертності пацієнтів. Висновки: радикальна хірургія методом краніектомії з енцефалотомією є методом вибору хірургічного лікування ВМГ. Своєчасна інструментальна діагностика та правильний вибір тактики лікування дають змогу поліпшити функціональне відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді.Мета роботи - уточнення критерії в прогнозу результатів хірургічного лікування хворих з внутрішньомозковими інсульт-гематомами (ВМГ). У 2013 - 2018 рр. у Комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, 8-й міській клінічній лікарні м. Львова та Червоноградській центральній міській лікарні видалення ВМГ методом краніотомії або краніектомії з енцефалотомією проведено 69 хворим. Проаналізовано результати інструментального (комп'ютерна томографія (КТ), церебральна ангіографія) і клінічного (неврологічний статус до і після хірургічного втручання) обстеження прооперованих пацієнтів із використанням шкал ком Глазго, Functional Outcomein Patientswith Primary Intracerebral Hemorrhage (FUNC), Intra cerebral Hemorrhage Score (ICH). Визначали такі параметри, як термін проведення і вид операції, об'єм та локалізація ВМГ, рівень свідомості, неврологічний дефіцит при госпіталізації та на момент хірургічного втручання. Пацієнтів розподілили на дві групи залежно від ступеня дислокації серединних структур головного мозку на комп'ютерних томограмах, отриманих при госпіталізації: 1-ша група (n = 18) - <$E symbol Г~5> мм, 2-га група (n = 51) - >> 5 мм. Серед пацієнтів переважали чоловіки (47 (68,1 %)). Померло 29 (42,0 %) пацієнтів. За віком розподіл був таким: 25 - 44 роки - 9 (13,1 %) пацієнтів, 45 - 60 років - 36 (52,2 %), 60 - 75 років - 21 (30,4 %), 75 - 90 років - 3 (4,3 %). Субкортикальні внутрішньомозкові крововиливи виявлено у 36 (52,2 %) випадках, путаменальні (латеральні) - у 27 (39,1 %), мозочкові - у 6 (8,7 %). Проведено лікування ВМГ здебільшого методом краніектомії з енцефалотомією. При виборі тактики і терміну виконання хірургічного втручання враховували дані КТ головного мозку (ступінь дислокації серединних структур). За допомогою шкал FUNC та ICH проаналізовано прогностичне відновлення та одужання прооперованих пацієнтів. Пацієнти 2-ї групи були прооперовані на 12,2 год раніше, ніж хворі 1-ї групи. Очікувальна тактика, а саме відтермінування хірургічного втручання до погіршення стану (за неврологічним статусом, дислокацією серединних структур, об'ємом ВМГ), у 2-й групі погіршила 90-денну функціональну незалежність, але не вплинула на ймовірність 30-денної смертності пацієнтів. Висновки: радикальна хірургія методом краніектомії з енцефалотомією є методом вибору хірургічного лікування ВМГ. Своєчасна інструментальна діагностика та правильний вибір тактики лікування дають змогу поліпшити функціональне відновлення пацієнтів у післяопераційному періоді. | ||
| 5. | 
Поспішіль Ю. О Порівняння клінічних та морфологічних змін головного мозку при ішемічних інфарктах на різних хронологічних етапах [Електронний ресурс] / Ю. О Поспішіль, Р. І. Фаліон // Morphologia. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2020_14_2_7 | ||
| 6. |
Нетлюх А. М. Мікроструктурні зміни перигематомної ділянки при несприятливому перебігу спонтанних внутрішньомозкових гематом [Електронний ресурс] / А. М. Нетлюх, В. М. Шевага, Р. І. Фаліон, Н. В. Матолінець, Б. О. Мандзюк, О. Я. Кобилецький // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2020. - № 2. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2020_2_5 Мета роботи - встановити залежність несприятливих результатів лікування спонтанних внутрішньомозкових гематом (ВМГ) від особливостей мікроструктурних змін у зоні перигематоми. Проведено проспективне дослідження 68 хворих із геморагічним інсультом і хронічною артеріальною гіпертензією, в яких спостерігали ВМК. Оцінювали клінічний стан, інструментальні дані та результати лікування пацієнтів. Проаналізовано дані дослідження головного мозку п'яти хворих, які померли у різні терміни після розвитку ВМК, методом світлової мікроскопії матеріалу автопсій. Вік хворих становив від 38 до 90 років. Оцінка за шкалою ком Глазго при госпіталізації - 8 - 15 балів. Термін перебування в стаціонарі становив менше 1 доби - 3 пацієнта зі стовбуровими та медіальним ВМК, 10 діб - 1 пацієнт, 34 доби - 1 пацієнт (обидва з субарахноїдальними крововиливами, в останнього мав місце повторний розрив аневризми за 3 доби до смерті). В усіх пацієнтів спостерігали поширення крові в шлуночкову систему. За даними макроскопічного дослідження при автопсії, коровий шар над зоною ураження був стоншеним, перигематомна ділянка через 12 - 24 год - набряклою, з дрібними крапковими, подекуди зливними крововиливами, через 3 дні та пізніше - збільшувалася до 4 - 5 мм і набувала бурувато-коричневого кольору. За даними гістологічного дослідження, тканина головного мозку з ознаками набряку-набухання, перигематомна ділянка має вигляд "стільників" із нейронами зі змінами від незначних до крайнього ступеня дистрофії та коагуляційного некрозу (ядра з ознаками пікнозу, рексису, лізису), гомогенною еозинофільною цитоплазмою, вираженим перицелюлярним набряком, клітинним валом, утвореним лімфоцитами, лейкоцитами, макрофагами, гемосидерофагами, та реактивним збільшенням олігодендроцитів та астроцитів. У судинах мікроциркуляторного русла спостерігали артеріолосклероз, артеріологіаліноз, еластофіброз, периваскулярний набряк. Встановлено, що у хворих зона перигематоми є не лише "перигематомним набряком", як описано в літературі. Несприятливий перебіг ВМК різної (базальної, стовбурової) локалізації пояснюється комплексом патоморфологічних змін у цій зоні (реактивна запальна активація глії, дистрофічні зміни нейронів, перицелюлярний набряк). Ранній розвиток зазначених процесів (уже з 1-ї доби) та їх прогресування свідчать про наявність спільних механізмів розвитку несприятливого наслідку лікування незалежно від локалізації геморагічного інсульту. | ||
| 7. | 
Дроник І. С. Зміни рівня кортизолу під впливом фізичного навантаження у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та у практично здорових осіб [Електронний ресурс] / І. С. Дроник, Р. Я. Дутка, Н. В. Чмир, Р. С. Пшик, Р. І. Фаліон // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2023. - Т. 19, № 3. - С. 200-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2023_19_3_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |